Марк (OGI) - Глава 1

1: Початок Євангелiї Iсуса Христа, Сина Божого.
2: Як у пророка Iсаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
3: Голос того, хто кличе: У пустинi готуйте дорогу для Господа, рiвняйте стежки Йому!
4: виступив був так Iван, що в пустинi христив та проповiдував хрищення на покаяння для прощення грiхiв.
5: I до нього приходила вся країна Юдейська та всi єрусалимляни, i в рiчцi Йорданi вiд нього христились вони, i визнавали грiхи свої.
6: А Iван зодягався в одежу з верблюжого волосу, i мав пояс ремiнний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.
7: I вiн проповiдував, кажучи: Услiд за мною йде он Потужнiший вiд мене, що Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнця вiд узуття Його.
8: Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.
9: I сталося тими днями, прийшов Iсус з Назарету Галiлейського, i вiд Iвана христився в Йорданi.
10: I зараз, коли Вiн виходив iз води, то побачив Iван небо розкрите, i Духа, як голуба, що сходив на Нього.
11: I голос iз неба почувся: Ти Син Мiй Улюблений, що Я вподобав Його!
12: I зараз повiв Його Дух у пустиню.
13: I Вiн був сорок днiв у пустинi, випробовуваний вiд сатани, i перебував зо звiриною. I служили Йому Анголи.
14: А коли Iван виданий був, то прийшов Iсус до Галiлеї, i проповiдував Божу Євангелiю,
15: i говорив: Збулися часи, i Боже Царство наблизилось. Покайтеся, i вiруйте в Євангелiю!
16: А коли Вiн проходив бiля Галiлейського моря, то побачив Симона та Андрiя, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.
17: I сказав їм Iсус: Iдiть услiд за Мною, i зроблю, що станете ви ловцями людей.
18: I зараз вони свого невода кинули, та й пiшли вслiд за Ним.
19: А коли недалеко прийшов, то побачив Вiн Якова Зеведеєвого та брата його Iвана, що й вони в човнi невода лагодили.
20: I зараз покликав Вiн їх. I вони залишили батька свого Зеведея в човнi з робiтниками, i пiшли вслiд за Ним.
21: I приходять вони в Капернаум. I негайно в суботу ввiйшов Вiн у синагогу, i навчати зачав.
22: I дивувались науцi Його, бо навчав Вiн їх, як можновладний, а не як тi книжники.
23: I зараз у їхнiй синагозi знайшовся один чоловiк, що мав духа нечистого, i вiн закричав,
24: i сказав: Що Тобi до нас, Iсусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
25: Iсус же йому заказав: Замовчи, i вийди з нього!
26: I затряс дух нечистий того, i, скрикнувши голосом гучним, вийшов iз нього.
27: I жахнулися всi, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука iз потугою! Навiть духам нечистим наказує Вiн, i вони Його слухають.
28: I чутка про Нього пiшла хвилi тiєї по всiй Галiлейськiй країнi.
29: I вийшли вони iз синагоги небавом, i прийшли з Яковом та Iваном до дому Симонового й Андрiєвого.
30: А теща Симонова лежала в гарячцi; i зараз сказали про неї Йому.
31: I Вiн пiдiйшов i пiдвiв її, узявши за руку, i гарячка покинула ту, i вона зачала прислуговувати їм.
32: А як вечiр настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усiх та бiснуватих.
33: I все мiсто зiбралося перед дверима.
34: I Вiн уздоровив багатьох, на рiзнi хвороби недужих, i багатьох демонiв повиганяв. А демонам не дозволяв Вiн казати, що знають Його.
35: А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Вiн вийшов i пiшов у мiсце самiтне, i там молився.
36: А Симон та тi, що були з ним, поспiшили за Ним.
37: I, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усi шукають Тебе.
38: А Вiн промовляє до них: Ходiм в iнше мiсце, до сiл та околишнiх мiст, щоб i там проповiдувати, бо на те Я прийшов.
39: I пiшов, i проповiдував в їхнiх синагогах по всiй Галiлеї. I демонiв Вiн виганяв.
40: I приходить до Нього прокажений, благає Його, i на колiна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
41: I змилосердився Вiн, простяг руку Свою, i доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
42: I проказа зiйшла з нього хвилi тiєї, i чистим вiн став.
43: А Вiн, погрозивши йому, зараз вислав його,
44: i йому наказав: Гляди, не оповiдай нiчого нiкому. Але йди, покажися священиковi, i принеси за своє очищення, що Мойсей заповiв, їм на свiдоцтво.
45: А вiн, вийшовши, став багато оповiдати й говорити про подiю, так що Вiн не мiг явно ввiйти вже до мiста, але перебував вiддалiк по самiтних мiсцях. I сходилися звiдусюди до Нього.