Дiї (OGI) - Глава 1

1: Першу книгу я був написав, о Теофiле, про все те, що Iсус вiд початку чинив та навчав,
2: аж до дня, коли через Духа Святого подав Вiн накази апостолам, що їх вибрав, i вознiсся.
3: А по муцi Своїй Вiн ставав перед ними живий iз засвiдченнями багатьма, i сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.
4: А зiбравшися з ними, Вiн звелiв, щоб вони не вiдходили з Єрусалиму, а чекали обiтницi Отчої, що про неї казав ви чули вiд Мене.
5: Iван бо водою христив, ви ж охрищенi будете Духом Святим через кiлька тих днiв!
6: А вони, зiйшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього вiдбудуєш Ти, Господи, царство Iзраїлевi?
7: А Вiн їм вiдказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владi Своїй.
8: Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, i Моїми ви свiдками будете в Єрусалимi, i в усiй Юдеї та в Самарiї, та аж до останнього краю землi.
9: I, прорiкши оце, як дивились вони, Вiн угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхнiх очей...
10: А коли вони пильно дивились на небо, як Вiн вiддалявся, то два мужi у бiлiй одежi ось стали при них,
11: та й сказали: Галiлейськi мужi, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Iсус, що вознiсся на небо вiд вас, прийде так, як бачили ви, як iшов Вiн на небо!
12: Тодi вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, i що знаходиться поблизько Єрусалиму, на вiддаль дороги суботнього дня.
13: А прийшовши, увiйшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Iван, та Якiв та Андрiй, Пилип та Фома, Варфоломiй та Матвiй, Якiв Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковiв.
14: Вони всi однодушно були на невпиннiй молитвi, iз жiнками, i з Марiєю, матiр'ю Iсусовою, та з братами Його.
15: Тими ж днями Петро став посеред братiв а народу було поiменно до ста двадцяти та й промовив:
16: Мужi-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорiк про Юду, який показав дорогу для тих, хто Iсуса схопив,
17: бо вiн був зарахований з нами, i жереб служiння оцього прийняв.
18: I вiн поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, вiн трiснув надвоє, i все нутро його вилилось...
19: I стало вiдоме це всiм, хто замешкує в Єрусалимi, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.
20: Бо написано в книзi Псалмiв: Нехай пусткою стане мешкання його, i нехай пожильця в нiм не буде, а також: А служiння його забере нехай iнший.
21: Отже треба, щоб один iз тих мужiв, що сходились з нами повсякчас, як Господь Iсус входив i виходив мiж нами,
22: зачавши вiд хрищення Iванового аж до дня, коли Вiн вознiсся вiд нас, щоб той разом iз нами був свiдком Його воскресення.
23: I поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, i що Юстом був названий, та Маттiя.
24: А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всiх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,
25: щоб вiн зайняв мiсце тiєї служби й апостольства, що Юда вiд нього вiдпав, щоб iти в своє мiсце.
26: I дали жеребки їм, i впав жеребок на Маттiя, i вiн зарахований був до одинадцятьох апостолiв.