1
Старець улюбленому Гаєвi, якого я направду люблю.
2
Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобi, i щоб був ти здоровий, як добре ведеться душi твоїй.
3
Бо я дуже зрадiв, як прийшли були браття, i засвiдчили правду твою, як ти живеш у правдi.
4
Я не маю бiльшої радости вiд цiєї, щоб чути, що дiти мої живуть у правдi.
5
Улюблений, вiрно ти чиниш, як що робиш для браттi та для чужинцiв,
6
вони про любов твою свiдчили Церквi; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
7
бо вийшли вони ради Ймення Його, нiчого не взявши вiд поган.
8
Отож, ми повиннi приймати таких, щоб бути спiвробiтниками правдi.
9
Я до Церкви писав був, але Дiотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
10
Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. I вiн тим не задовольнюється, а й сам не приймає братiв, i тим, що бажають приймати, боронить, i вигонить iз Церкви.
11
Улюблений, не робися подiбним до лихого, а до доброго: доброчинець вiд Бога, а злочинець Бога не бачив.
12
Про Димитрiя свiдчили всi й сама правда. I свiдчимо й ми, а ви знаєте, що свiдчення наше правдиве.
13
Багато хотiв я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
14
але маю надiю побачити тебе незабаром, i говорити устами до уст. (1-15) Мир тобi! Друзi вiтають тебе. Привiтай друзiв пойменно! Амiнь.