1
Павло, з волi Божої апостол Христа Iсуса, за обiтницею життя, що в Христi Iсусi,
2
до Тимофiя, сина улюбленого: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця й Христа Iсуса, Господа нашого!
3
Дякую Боговi, Якому служу вiд предкiв чистим сумлiнням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день i нiч.
4
Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радiстю.
5
Я приводжу на пам'ять собi твою нелицемiрну вiру, що перше була оселилася в бабi твоїй Лоiдi та в твоїй матерi Евнiкiї; певен же я, що й у тобi вона оселилась.
6
З цiєї причини я нагадую тобi, що ти розгрiвав Божого дара, який у тобi через покладання рук моїх.
7
Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, i любови, i здорового розуму.
8
Тож, не соромся засвiдчення Господа нашого, нi мене, Його в'язня, але страждай з Євангелiєю за силою Бога,
9
що нас спас i покликав святим покликом, не за нашi дiла, але з волi Своєї та з благодатi, що нам дана в Христi Iсусi попереду вiчних часiв.
10
А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Iсуса, що й смерть зруйнував, i вивiв на свiтло життя та нетлiння Євангелiєю,
11
що для неї я був настановлений за проповiдника, апостола й учителя.
12
З цiєї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввiрував та впевнився, що має Вiн силу заховати на той день заставу мою.
13
Май же за взiр здорових слiв тi, якi вiд мене почув ти у вiрi й любовi, що в Христi Iсусi вона.
14
Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.
15
Ти знаєш оце, що вiдвернулись вiд мене всi, хто в Азiї, а мiж ними Фiгел та Гермоген.
16
Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо вiн часто мене пiдкрiпляв i кайданiв моїх не соромився.
17
А коли вiн до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,
18
хай Господь йому дасть знайти милiсть вiд Господа в день той, скiльки ж вiн послужив був в Ефесi менi, ти вiдаєш краще!