1
Симеон Петро, раб та апостол Iсуса Христа, до тих, хто одержав iз нами рiвноцiнну вiру в правдi Бога нашого й Спасителя Iсуса Христа:
2
благодать вам та мир нехай примножиться в пiзнаннi Бога й Iсуса, Господа нашого!
3
Усе, що потрiбне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пiзнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
4
Через них дарованi нам цiннi та великi обiтницi, щоб ними ви стали учасниками Божої Iстоти, утiкаючи вiд пожадливого свiтового тлiння.
5
Тому докладiть до цього всю пильнiсть, i покажiть у вашiй вiрi чесноту, а в чеснотi пiзнання,
6
а в пiзнаннi стримання, а в стриманнi терпеливiсть, а в терпеливостi благочестя,
7
а в благочестi братерство, а в братерствi любов.
8
Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелiнивими, анi безплiдними для пiзнання Господа нашого Iсуса Христа.
9
А хто цього не має, той слiпий, короткозорий, вiн забув про очищення з своїх давнiх грiхiв.
10
Тому, браття, тим бiльше дбайте чинити мiцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви нiколи не спiткнетесь.
11
Бо щедро вiдкриється вам вхiд до вiчного Царства Господа нашого й Спасителя Iсуса Христа.
12
Тому то нiколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, i впевненi в теперiшнiй правдi.
13
Бо вважаю я за справедливе, доки я в цiй оселi, спонукувати вас нагадуванням,
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як i Господь наш Iсус Христос об'явив був менi.
15
А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму вiдходi завжди мали це в пам'ятi.
16
Бо ми сповiстили вам силу та прихiд Господа нашого Iсуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величi.
17
Бо Вiн честь та славу прийняв вiд Бога Отця, як до Нього прийшов вiд величної слави голос такий: Це Син Мiй Улюблений, що Його Я вподобав!
18
I цей голос, що з неба зiйшов, ми чули, як iз Ним були на святiй горi.
19
I ми маємо слово пророче певнiше. I ви добре робите, що на нього вважаєте, як на свiтильника, що свiтить у темному мiсцi, аж поки зачне розвиднятися, i свiтова зiрниця засяє у ваших серцях,
20
бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писаннi вiд власного вияснення не залежить.
21
Бо пророцтва нiколи не було з волi людської, а звiщали його святi Божi мужi, провадженi Духом Святим.