- 1
- Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
- 2
- і сорок днїв спокушуваний від диявола.
І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
- 3
- І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
- 4
- І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
- 5
- І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
- 6
- І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
- 7
- Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
- 8
- І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
- 9
- І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
- 10
- писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
- 11
- і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
- 12
- І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
- 13
- І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
- 14
- І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею;
і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
- 15
- І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
- 16
- І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
- 17
- І подано Йому книгу Ісаїї пророка.
І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
- 18
- Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене;
благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
- 19
- проповідувати рік Господень приятний.
- 20
- І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв.
І очі всїх у школї були звернені на Него.
- 21
- Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
- 22
- І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його.
І казали: Хиба сей не син Йосифів?
- 23
- І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого;
про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
- 24
- Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
- 25
- По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
- 26
- та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
- 27
- І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
- 28
- І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
- 29
- і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
- 30
- Він же, пройшовши серед них, пійшов,
- 31
- і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
- 32
- І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
- 33
- І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
- 34
- кажучи: Остав;
що нам і Тобі, Ісусе Назарянине?
чи прийшов єси вигубити нас?
Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
- 35
- І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
- 36
- І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
- 37
- І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
- 38
- Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову.
Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
- 39
- І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її;
зараз же уставши, послугувала їм.
- 40
- Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него;
Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
- 41
- Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий.
І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
- 42
- Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце;
й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
- 43
- Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже;
бо на се я посланий.
- 44
- І проповідував по школах Галилейських.
|