Чотири попередження 1-10 оздоровлення десятьох прокажених 11-19; прихід Божого Царства 20-37

1
Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси.
Однак, горе тому, через кого вони приходять.
2
Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.
3
Уважайте на себе!
Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.
4
І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”
5
Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”
6
Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, - і вона б послухала вас.
7
Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?
8
А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?
9
Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?
10
Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”
11
Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.
12
Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.
13
Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”
14
Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.
15
Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.
16
І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати.
Він був самарянин.
17
Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось?
Де ж дев'ять?
18
І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”
19
І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”
20
Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;
21
ані не скажуть: Ось воно тут!
- або: Он там!
- бо Царство Боже є між вами.”
22
Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.
23
Скажуть вам: Ось він тут!
- або: Он він там!
- не йдіть і не шукайте!
24
Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.
25
А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.
26
Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:
27
їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу;
і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.
28
Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29
та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.
30
Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.
31
Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти.
А хто на полі, так само нехай не повертається назад.
32
Згадайте собі жінку Лота.
33
Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить;
а хто його погубить, той збереже його живим.
34
Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.
35
Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.
36
[Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”
37
Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”