Християнська рівність 1-9; заповіді 10-13; вірити, а й добро чинити 14-26

1
Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого.
2
Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині,
3
а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку»,
4
- то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?
5
Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять?
6
Ви ж зневажаєте вбогого!
Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища?
7
Хіба то не вони ганьблять те гарне ім'я, яким називано вас?
8
Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», - ви добре робите.
9
А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників.
10
Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, - стає у всьому винуватий.
11
Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай».
Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону.
12
Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи.
13
Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя.
Милосердя ж понад суд.
14
Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має?
Чи може його спасти віра?
15
Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку,
16
і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе?
17
Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі.
18
Та хтонебудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла.
Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру
19
Ти віруєш, що Бог один?
- Добре робиш.
І біси вірують, та тремтять.
20
Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду?
21
Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина?
22
Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами.
23
Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому за праведність», і він був названий приятелем Божим.
24
Ви бачите, що чоловік оправдується ділами, не тільки вірою.
25
Так само й Рахав, блудниця, чи ж не ділами оправдалася, прийнявши посланців і випустивши їх іншим шляхом?
26
Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва.